Критика чистого розуму

"Критика чистого розуму" Іммануїл Кант - найбільший з філософів Нового часу, основоположник класичної німецької філософії. Коло професійних інтересів Канта було надзвичайно широким. Він розробив теорію походження сонячної системи, вивчав землетруси, читав лекції з фізики та географії. Проте найважливішими роботами Канта, які здійснили справжній переворот у сфері думки, є звані «критичні праці» , присвячені теорії пізнання. Найважливішим з них безумовно є «Критика чистого розуму», книга, яка здійснила переворот у галузі філософії, порівнянний з переворотом, який здійснив Коперник у галузі астрономії.Основна мета «Критики чистого розуму» — визначити межі людської думки, проте принагідно Кант порушує інші фундаментальні питання буття, серед яких нове вчення про простір і час і доказ існування Бога, яке зазвичай називають «моральним» чи «антропологічним»