Пригоди авантюристів ХХ століття

Епоха «великою смути», породжена « революційними пре утвореннями» в колишній Російській імперії, породила чимало «шукачів пригод» і відвертох прохідників, порівнюючи з якими Остап Бендер — просто хлопчик. Взяти хоча б Олександра Парвуса, який, бувши німецьким агентом, «експортував» до Росії «запломований вагон», під зав'язку набитий соратниками Леніна на чолі із самим «заходом світового прольотаратіа». Або ж розтираючий «первого героя Другої Вітчизняної» донського казака Кузьму Крючкова, який «нанизав на свій піку десяток тевтонців». А ще пам'ятаємо Марії Бочовару, зусиллями якої були створені жіночі «батальони смерті», які надівали страх на ворога, й атаманшу Марусю -дові Діра Нікіфорові; білі плями її біографії змушують знову і знову звертатися до такої неординарної фігури. І як же не згадати легенду Ведмедик Япончика, одеського Робін Гуда, для якого «Шервуд» була вся Південна Пальміра... Серед авантюрних персон — таємничий Яков Блюмкін, вбивця німецького посла в «червоній Росії» Вільгельма фон Мірбаха. Але це було тільки епізодом у його барвистій та незвичайній долі. Ще один «герой» книги — Нафталій Френкель, мільйонер і куточник, пройшов ГУЛАГ, дослужився до генерала в системі внутрішніх справ Радянського Союзу та став першим «поділим» БАМа, а якщо точніше — 37ером будівництва та поганим генієм, щоклади під рейки нової залізничної траси разом зі шпалами тисячі людських тіл...