Я — безодня

Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Одинокий, але задоволений цим самолюбним складником сміття не потребує компанії.Чадний ранок він усуває сміття, яке зі своїх будинків викидають люди. Дізнає їхню історію з їхнього сміття. Адже воно, на відміну від людей, ніколи не булькає. Збірник сміття думає, що він невидимий. Але незабаром у його житті з'явиться важка 13надцятирічна дівчинка з бузковим чабом. Вона загляне в темні глибини душі Збірника сміття. І побачить: мисливиця на мух — жінка, яка роками рятує інших жінок від насильства, — вже шукає його.ine ці троє безіменних людей, замкнені кожне у власній в'язниці жахів, мають зустрітися на краю безодні. Їхню долю розв'яже озеро Комо, що кишить чужими таємницями та гіркими спогадами. Але, дивлячись у холод, вони й не помітять, як бездна сама почне вдивлятися в них...